Короткие заметки

Aleksey Kopytko
Пока российское ПВО в очередной раз атакует жилые дома в Краснодаре, не постесняемся спросить.
На картинке – населённые пункты Кубани, где за последние пару месяцев зафиксированы успешные атаки добрых дронов по военной инфраструктуре и нападения российских войск на свои же гражданские объекты. Это только то, что на поверхности, ибо в реальности больше.
Не берём Харьков. Но если сравнить эту картинку с условной «Черкасской областью», кардинальное отличие только в одном: от украинских и неизвестных ударов не гибнут люди. А вот объём воздействия – уже не в пользу Кубани. Война каждую ночь.
Это ж такая цель «СВО» была, правильно?


( Read more... )

Гaдaю, вci вжe пoбaчили шo Opбaн тa кoмпaнiя пiшли all in тa нe збиpaютьcя вiдcтyпaти i змiнювaти гoлoвнy cтpaтeгiю пepeдвибopчoї кaмпaнiї, якa ocнoвaнa нa aнтиyкpaїнcькиx нapaтивax.
I питaння тyт нe в тoмy, чoмy Opбaн тa йoгo кoмaндa тaк poблять (якшo пoгpaє, тo aбo pocтoв, aбo тюpмa), a в тoмy шo вcя ця гoп-кoмпaнiя бyдe poбити дaлi + як цьoмy пpoтидiяти тaк, шoб бyлo бoлячe caмe пpoкpeмлiвcькoмy вacянy
Нy, a caмa cитyaцiя в Opбaнa - гiвнo пoвнe: вiн нe мoжe нe бyдyвaти пepeдвибopнy кaмпaнiю нa фyндaмeнтi з aнтиyкpaїнcькиx, a тoчнiшe ввiмкнyти зaдню - в ньoгo тyпo нeмaє чacy шoб злiпити шocь нoвe (нaгaдyю, вибopи 12 квiтня в Угopщинi). Тoмy aнтиyкpaїнcькa pитopикa щe бiльшe пocилитьcя i в xiд пiдe вiдвepтa гeббeльcятинa вiд мacкoвcкix тaвapicчєй, якi пpиїxaли зaxищaти aгeнтa вiкy тa влacнi iнвecтицiї.
Biдпoвiднo, ocoбиcтo я чeкaю нa пoявy в мeдia пpocтopi нa тєpapicтa, якoгo cпiймaють в Угopщинi мicцeвi cпeцcлyжби, i якi тaким чинoм пoпepeдять cтpaшнy тpaгeдiю, пpямo пepeд вибopaми. Уcaмa бaн Шeвчeнкo пpo вce цe poзкaжe нa кaмepи, aкцeнтyючи нa тoмy шo йoмy гpoшi видiлив фaктичнo caм Зeлeнcький ocoбиcтo, a гoтyвaли йoгo дo цьoгo злoдєянiя гeї в Бpюcceлi, якi нe cплять нoчaми i xoчyть зpoбити з yгopцiв paбiв тa ceкc-iгpaшки для бiльш зaмoжниx члeнiв ЄC.( Read more... )

Так совпало, что МИД Турции сегодня напомнил о 12-й годовщине имитации «референдума» в Крыму. Формализация преступления состоялась 18 марта. Думаю, в ближайшие дни будут ещё интересные события, вернёмся к этой теме. Пока смотрим на текущее.
1. Вчера Генштаб сообщил, что на территории в.о. Крыма в ночь на 15 марта поражены:
• РЛС 59Н6-Е «Противник»;
• РЛС 73Е6 «Пароль» (обе – в районе Либкнехтовки);
• Пусковая ЗРК С-400 «Триумф» в районе н.п. Дальнее (Севастополь).
Уже пару дней российские паблики волнуются по поводу стрельбы в Севастополе. Отчасти показали результат: ССО совершили дружественный визит на ряд объектов, в т.ч., в районе военного аэродрома на м. Херсонес.
2. СБС сообщили, что 15-16 марта поражены ещё два ЗРК «Тор М2:
• район н.п. Коробчин (ВОТ Луганской области);
• район н.п. Балашовка (ВОТ Запорожской области).( Read more... )

Diana Makarova
Я бачила транспорт з написом "ДІТИ" в 2015-му. Я бачила його розбитим.
Я бачила згорівші машини на узбіччях. Згоріли не вщент, з бічних дзеркал (їх залишків) звисали покриті сажою білі полотнища. Рушники, рвані простирадла - що знайшли перед виїздом. Знак, що в машині цивільні.
Я заходила в автобуси, заповнені евакуйованими людьми. Вони питались з надією:
- Дорога не обстрілюється?
Я не могла сказати їм неправду. Я казала:
- Обстрілюється. Моліться, люди.
Ми не вішали простирадл, ми знали, що це не допоможе.
Ми не писали великими літерами на бортах "ДІТИ", тоді ми вже знали, що не допоможе.
Я бачила, як вносять до бомбосховища дітей, тримаючи їх в руках, в зубах, аби взяти з собою якомога більше - між обстрілами транспорту, в якому - вороги точно знали! - були діти.
Я знаю, як падали дорослі на дітей, аби прикрити їх собою під обстрілами.
Все це було давно, на початку нашої довгої війни. Ми знали, що для наших ворогів навіть немовлята - вороги, яких вони мріють знищити.
Чотири роки тому весь світ мав змогу впевнитись, що напис "ДІТИ" - напис, видимий з літака - не допоможе.
Ну, впевнився світ. І що, і що?( Read more... )

Inna Kurochkina
У цій програмі є дуже цікавий момент, як Юрій Щекочихін вийшов на корупційну схему Лужкова, в якій був замішаний Гусинський та його "Медиа Мост".
Він написав статтю "Страх" у 1992 році. Слідами цього розслідування до Щехочихіна приїхала журналіст "Цілком таємно". Вони записують інтерв'ю, і Щекочихін згадує про особливу роль начальника московського КДБ Савостьянова.
Того самого Євгена Савастьянова, який привіз нам до Тбілісі у березні 1992 року спецрейсом із Москви товариша Шеварднадзе керувати Грузією.
Щекочихін свідчить, що його телефон прослуховується.
І раптом у момент, коли Щекочихін вимовляє ці слова про Савостьянова, лунає дзвінок у кабінеті, і товариш Савостьянов не соромлячись, підтверджує, що він все чує.
"Не балуй, Щекочихіне".
Цей товариш Савостьянов сьогодні гойдає разом із Євгеном Кисельовим українськими каналами як наставник і борець за демократію. ( Read more... )

Gromovytsia Berdnyk
Вангую. Сьогодні вся стрічка буде в розпачі або обуренні (потрібне підставити) від того, що російський документальний фільм «Містер Ніхто проти путіна» отримав Оскар.
Я теж обурена. Хоча й розумію, що оскарівський комітет любить російські гроші, так само як і МОК та інші організації. І вони не розуміють і не зрозуміють причин війни. Доки відомо-чиї шахеди не прилетять на пальмові пагорби Беверлі Хіллз. А це з великою ймовірністю станеться. Не буду писати коли, бо фейсбук заблокує за відомо яку мову.
А тим часом Академія вручає статуетку росіянам, які говорять зі сцени російською і жодним словом не згадують війну. Звісно. Їм же ще жити в тій країні. Хоча мені цікаво дізнатися долю героїв цієї документальної стрічки. Бо якщо після цієї події з ними нічого не станеться, то це буде доведеним фактом, що фільм замовлений з того самого джерела, звідки щодня даються накази про обстріли українських будинків.
( Read more... )

Валерій Пекар
Кожна сфера людського життя з моменту виникнення людства проходить через певні етапи. Різні сфери життя (економіка, державний устрій, мислення тощо) піднімаються до нових (або падають до старих) етапів не синхронно, але загалом кореляція є. Тож можна з певним рівнем наближення говорити про фази розвитку.
Якщо розглядати історію людства як поступову зміну фаз, то в кожен конкретний момент різні фази співіснують на планеті. Індустріальні модерні держави політичних націй сусідять з феодальними чи квазіфеодальними імперіями, а десь недалеко можуть жити майже рабовласницькі диктатури та держави-банди чи мандрувати зовсім архаїчні племена.
Якщо проаналізувати конфлікти, що відбуваються на планеті, то частина цих конфліктів виглядає як протистояння не цивілізацій, а епох — не геополітика, а хронополітика. Російсько-українська війна якраз із цієї категорії.
Обидві країни вийшли із СРСР, перебуваючи приблизно на одному рівні економічного, політичного, культурного, ментального розвитку. Пам'ятаю, в 1990-і вважалося (по обидва боки тоді ще не демаркованого кордону), що росія рухатиметься швидше просто тому, що грошей більше, а імпульс до розвитку у двох країн приблизно такий самий. Однак вже на початку 2000-х стає очевидним, що шляхи країн розійшлися: Україна обрала рух до модерну (хай тоді ще дуже повільний, за Кучми майже непомітний — як жартували, «ми не повземо, а лежимо у правильному напрямку»), тоді як росія почала занурюватися в архаїку (ми бачили їхні фільми, книги, пісні й телепередачі, що були символом й інструментом цього руху). Після 2014 все значно прискорилося, і розрив у часі вибухнув кров’ю, ставши очевидним для всього світу.( Read more... )

Битва за Венецию в самом разгаре. По ходу дискуссии о недопустимости присутствия России на биеннале из леса выбегают всё более жирные партизаны.
Во-первых, оказалось, что жизнь Министерства культуры Италии наполнена сюрпризами.
Министр культуры Алессандро Джули неделю назад вполне искренне (как выглядело) говорил, что правительство Италии не одобряет участие РФ, но, мол, что поделать, Венецианская биеннале – независимое культурное учреждение.
«Внезапно» обнаружилось, что стратегическое управление фестивалем осуществляет Совет, действующий состав которого на период 2024-2028 гг. был назначен в марте 2024 г. В составе Совета, помимо председателя (Пьетранджело Буттафуоко), три персонажа по должности: мэр Венеции, глава региона Венето и … представитель Минкультуры Италии (Тамара Грегоретти).
Товарищ Джули стал министром в сентябре 2024 г., а гражданку Грегоретти в руководство биеннале определил его предшественник – Дженнаро Санджулиано. ( Read more... )

Иван Ампилогов
К вопросу об оскаропрeтенденте «Мистер Никто против Хуйла» — мои замечания.
Фильм этот понравился кинообщественности, которая его и выдвинула на свой окончательный суд. И я, просмотрев фильм, могу понять почему.
Там простые люди, просто живущие под гнётом государства. Они занимаются своими делами, далёкими от войны. Симпатичные жители глубинки - простотой своей незамутненной. И на них, как злая воля, давит воля государства — всех тех кремлёвских злодеев, а они тут ни при чём, если сказать стихами.
Однако стоит привести несколько фактов.
В посёлке, где все они живут — в Карабаше, — находится завод мощностью до 230 тыс. тонн меди в год. Выручка предприятия — около 23 млрд рублей в год. Примерно половина населения там занята.
Налог на прибыль (20%) — около 400–600 млн рублей, то есть примерно 5–7 млн долларов в год. Примерно половина этих денег - около 3 миллионоа долларов за прошльій год - затем перераспределилось Москвой в военный бюджет.
То есть это именно те деньги, которые мирные жители Карабаша отправили на продолжение войны с нами. На ракетьі для наших городов.
Кроме того, примерно под полтысячи человек они отправили солдатами — если применять среднероссийскую статистику мобилизации и контрактников.
Я бы перед показом этого фильма раздавал брошюры с этими цифрами.
Чтобы придавало объём повествованию.
( Read more... )